Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів загальноосвітніх навчальних закладів від 20.07. 2009 р. за № 518/674 та згідно з інструкцією про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури медичне обстеження учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) проводиться в установленому законодавством порядку. На підставі довідки про стан здоров’я медичний працівник ЗНЗ здійснює розподіл учнів на групи для занять фізичною культурою. Учні, які не пройшли медичного обстеження до навантажень на уроках фізичної культури не допускаються. про що повинні бути обов»язково поінформовані їх батьки.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України учнів розподіляють на основну,підготовчу та спеціальну групи для занять на уроках фізкультури.
Заняття з учнями, які віднесені до підготовчої групи
До підготовчої групи відносять школярів, які мають незначні відхилення у фізичному розвитку і стані здоров’я без суттєвих функціональних змін, але без достатньої фізичної підготовки також після перенесення гострих захворювань, оперативного втручання чи травмування на період реабілітації. Учні тимчасово зараховуються за призначенням лікаря до підготовчої групи, оскільки повне звільнення від фізкультури призводить до явищ гіпокінезії з несприятливими для організму наслідками. Вони навчаються на уроці за шкільною програмою при умові виключення деяких видів вправ. Здача контрольних нормативів проводиться тільки після дозволу лікаря. Оцінювання навчальних досягнень проводиться за засвоєння техніки виконання фізичних вправ, виконання навчальних завдань під час уроку та засвоєння теоретико-методичних знань.
Заняття з учнями, які віднесені до спеціальної медичної групи
До спеціальної медичної групи відносяться учні зі значними відхиленнями постійного чи тимчасового характеру в стані здоров’я, що не перешкоджають навчанню в школі, але протипоказані для занять фізичною культурою за навчальною програмою і потребують суттєвого обмеження фізичного навантаження. Рівень їх функціонально-резервних можливостей низький або нижче середнього. Такі учні навчаються за окремою програмою для спеціальних медичних груп. Учні спеціальної медичної групи повинні обов’язково займатися на загальних уроках фізичної культури у відповідному одязі і взутті. Вони беруть участь у підготовчій та заключній частинах уроків, закріплюють матеріал вивчений на заняттях в групі, а при стійкому покращенні стану здоров’я виконують елементи рухів основної частини зі значним зниженням фізичних навантажень, без затримки дихання, виключаючи стрибки, психоемоційне навантаження (елементи змагань). Таким учням можна виставляти поточну оцінку за знання і техніку виконання корегувальних вправ (за сприятливих для учня умов), а наприкінці навчального року ставиться «Зараховано».
У програмі для спеціальної медичної групи обмежені вправи на силу, швидкість, витривалість, значно зменшені дистанції ходьби та бігу, бігу на лижах та ковзанах, стрибки пов’язані зі значним напруженням та вібрацією тулуба. Вона враховує стадію та динаміку патогенезу захворювань учнів даної групи.
Освоєння програм дає можливість покращити самопочуття учнів і підготувати до переведення їх до підготовчої, а згодом, і до основної медичної групи. Такий підхід, навіть при довготривалих дисфункціях, дає можливість учням познайомитися з основами рухових умінь для формування професійних навичок в майбутньому. Основною формою організації навчальної діяльності, є індивідуальний підхід сумісний з груповим. Це завдання вирішується за рахунок диференціації методики (різні вихідні положення, ступені напруження, амплітуди рухів, дозування і та інше.
Короткий огляд найпоширеніших захворювань та розладів характерних для сучасних школярів. Дітям, які мають відхилення в роботі ССС, необхідно вилучити з процесу ФВ наступні вправи: ► статичні; ► в швидкому темпі; ► із затримкою дихання; ► з натужуванням; ► на тренажерах; ► для розвитку бистрості. Вправи, які можна застосовувати в процесі фізичного виховання: · без предметів; · з предметами та малим обтяженням (гімнастична палиця, набивний м’яч); · спеціальні дихальні вправи з акцентом на грудне і черевне дихання; · циклічні вправи (дозована ходьба, біг, плавання, лижі тощо). З учнями із захворюваннями опорно-рухового апарату необхідно проводити заняття корегуючої гімнастики. Вправи, які необхідно вилучити з процесу фізичного виховання: ü з вихідного положення сидячи – велике навантаження на хребет; ü в висі (на перекладині, кільцях, гімнастичній стінці) – сприяють надмірному розтягуванню хребта; ü із значним струсом хребта (стрибки, зістрибування з великої висоти); ü з асиметричними рухами. Вправи, які можна застосовувати в процесі фізичного виховання: ◊ на приладах (гімнастична лава, гімнастична стінка); ◊ біля дзеркала (оцінюючи симетричність рухів); ◊ в парах (партнер оцінює симетрію рухів); ◊ статичні вправи – зміцнюють м’язовий корсет. Школярам із захворюваннями органів дихання не можна виконувати вправи, що ведуть до затримки дихання, натужування. Необхідно більше приділяти уваги на дихання. На заняттях з учнями, що мають захворювання нирок, не допускаються стрибкові вправи, не можна охолоджувати тіло. Для школярів з порушеною нервовою системою обмежуються вправи, що викликають нервову напругу (вправи у рівновазі на підвищеній опорі, рухливі ігри, елементи спортивних ігор). При захворюваннях органів зору не допускаються стрибкові вправи, перекиди, вправи з натужуванням, стійки на руках і на голові. 9 При хронічних захворюваннях шлунку, печінки, жовчного міхура знижується навантаження на м’язи живота, обмежуються стрибкові вправи як за обсягом, так і за інтенсивністю.
Таким чином, реалізація особистісно- орієнтованого підходу особливо важлива в роботі з дітьми спеціальної та підготовчої медичних груп. Критерієм ефективності фізичного виховання таких учнів є достатній рівень їх компетентності, що виражається в опануванні теоретико-методичних знань навчальної програми, певним рівнем фізичного розвитку і здоров’я, умінням використовувати різноманітні засоби фізичної культури в повсякденному житті, дотриманням здорового способу життя.
Слід зазначити, що оздоровчий вплив фізичних вправ буде ще більш ефективним, якщо вони використовуються в поєднанні із природними чинниками (сонце, повітря, вода). Систематичні заняття фізичною культурою в заздалегідь провітрених залах, на відкритому повітрі, в полегшеному одязі, з дотриманням температурних норм, з широким використанням ігор і прогулянок – є найважливішим чинником загартування учнів.