Участь в проекті «Шкільний офіцер поліції»

26 лютого до нашої школи завітали ІНСПЕКТОРИ ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ! Але не хвилюйтесь, шановні! Річ у тім, що 89-та бере участь у проекті «Шкільний офіцер поліції». Представники поліції зустрілися з учнями нашої школи вдруге.

Ризикована і протиправна поведінка дітей та підлітків – проблема, з якою стикалися в усі часи всі суспільства. З досвіду відомо: краще запобігати розвитку певної проблеми, ніж мати справу із її наслідками.

У профілактиці ризикованої та протиправної поведінки важливу роль відіграє просвітницько-профілактична діяльність, що спрямована саме на попередження негативних явищ через формування у дітей та підлітків знань, умінь та навичок, які сприяють відповідальній, адаптивній, безпечній поведінці.

Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» (ст. 23) до профілактики правопорушень серед дітей та підлітків мають залучатись працівники поліції. На виконання вищезазначеної функції Національна поліція України в тісному партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Проектом «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні» (Агрітім Канада Консалтинг), Координатором проектів ОБСЄ в Україні, Міжнародним жіночий правозахисним центром «Ла Страда-Україна», Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» та громадської організацією «Vision Zero» підготувала профілактичну програму «Школа і поліція» для навчальних закладів, яка включає в себе тематичні заняття для попередження ризикованої та протиправної поведінки серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Сьогодні відбулася зустріч представників поліції з учнями 8-х класів. Тематика заняття була досить важливою для кожного юнака та дівчини: «Відповідальність підлітка за порушення закону. Як захистити себе, не порушуючи закон». Інтерактивне заняття було проведено на високому рівні. Практичну сторону питання розібрали за допомогою мультимедійної та скрайб-презентації. Далі присутнім було запропоновано переглянути мотиваційний мультфільм, який примусив замислитися, що таке конфлікт. Після перегляду діти вдалися до активного обговорення та аналізу побаченого. Слухачів майстерно підвели до питання: « Які можуть бути варіанти рішень, щоб уникнути конфлікту?». Вправа «Чайка на кубі» допомогла зрозуміти, що у кожної людини своє бачення ситуації і кожний вважає саме свою точку зору єдино правильною.

Наприкінці заняття учасники дійшли важливих висновків, які були занотовані на фліпчарті.

Отже, для позитивного вирішення конфлікту варто дотримуватися певних правил безконфліктного спілкування та порад щодо мирного розв’язання таких ситуацій.

  • Для позитивного вирішення конфлікту дуже важливо враховувати інтереси сторін конфлікту.
  • Чим більше ви можете запропонувати варіантів вирішення конфлікту, тим менш вірогідним є варіант вирішення шляхом насильства.
  • Не бійтеся конфлікту. Вмійте його вирішувати.
  • Розумійте різницю між людьми і проблемою.
  • Продумуйте безліч можливостей дії, перш ніж прийняти рішення про те, що необхідно зробити.
  • Переслідуйте тільки такі цілі, які підходять як для вас, так і для іншої сторони, навіть якщо інша сторона поводиться відповідним чином.
  • Стежте за тим, щоб результат задовольняв загальнообов’язкові критерії.

Оплесками наприкінці зустрічі, учні подякували інспекторам за корисні думки, правильний погляд на конфлікт та його мирне розв’язання. Діалог відбувся!

Робота гуртка “Музейна справа”

           Дякуєм тобі, український воїне !

                Виставка з такою назвою вже другий місяць експонується в Музеї історії шкільництва на Запоріжжі ЗЗОШ №89.

            Вона була створена спільними зусиллями членів шкільного гуртка  «Музейна справа» та їхнього керівника Дашевської І.М. та  сотника Війська Запорозького Низового «Запорозька Січ» Богдана Рижова, який передав до музею ряд предметів, які наочно розповідають  про свою волонтерську діяльність в зону АТО у найскладніші 2015-2017 роки російсько-української війни, коли він допомагав добровольчим батальйонам  «Січ», «Карпатська Січ» при 93–ій бригаді.

           Наприкінці січня 2019 року  найактивніші члени гуртка учні 8-А класу школи Магда Іван, Стрельцов Влад, Гоголенко Дмитро, Собко Валерія, Спину Анастасія, Ведмедко Валерія, Лола Ксенія, Хашер Ксенія зутрілися з волонетером, щоб побачити зброю, предмети військового спорядження, предмети індивідуального захисту, військовий одяг, взуття,  сухі пайки наших захисників, які використовувалися ними в ті роки, а також почути розповідь пана Богдана.

           Зустріч надихнула восьмикласників на бажання показати виставку іншим учням школи. Вони підготували текст по виставці і самі провели ряд екскурсій для учнів молодших класів, яким була цікава і сама виставка, і те, що її проводили старші учні.

Респект-зустріч з учасником війни в Афганістані 1979-1989 років

15 лютого 2019 року минуло 30-річчя з дня виведення військ з Афганістану.

Війна в Афганістані тривала понад 9 років. Участь у ній взяли 160 375 українських військовослужбовців, понад 3000 з яких загинули, 72 пропали безвісти, близько 4000 отримали інвалідність.

Афганська кампанія залишила невиліковну рану у душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків.

Згодом війну в Афганістані керівництво тодішнього СРСР визнало політичною помилкою, однак це не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви.

У зв’язку з 30-ю річницею виведення військ з Афганістану та зважаючи на історичну та соціальну важливість цієї дати для України та її громадян 18 січня учні 7-го класу зустрілися із воїном-афганцем Плохотником Олександром Володимировичем, який воював у 280-му окремому вертолітному полку.

Семикласники підготували віршований монтаж, який супроводжувався мультимедійною презентацією. Віршовані рядки були підібрані досить вдало і змогли торкнутися потрібних струн в дитячих душах і налаштувати їх на потрібний лад.

Олександр Володимирович розповів, що радянські хлопці йшли в Афганістан, як воїни-інтернаціоналісти з миротворчою місією. Коли молодий юнак, Олександр Плохотник, потрапив в Афганістан, його батьки тільки через два місяці дізналися де служить син. Світлини, якими поділився гість, були старими, вицвілими і розпливчастими, адже в той час фотографія була на низькому рівні у порівнянні із сьогоденням. Але ці кадри були вже історичними і присутні, затамувавши подих передивлялися їх.

Учні засипали гостя безліччю запитань. Афганська кампанія залишила невиліковну рану у серцях тих, хто брав участь у бойових діях, хто втратив друзів, синів чи батьків. Всі присутні Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих.

Фотосесія наприкінці заходу залишила багато світлин. Захід підтвердив: тридцята річниця виведення військ з Афганістану – важлива подія в житті усіх, хто був причетний.