[Best_Wordpress_Gallery id=”127″ gal_title=”Вебінар від Клініки, дружньої до молоді”]

Цього тижня у 9-В класi пройшла тематична виховна година «Моя сім’я». Дошка була прикрашена вишитим рушником, українським віночком. Калина додавала яскравості. Класний керівник 9-В, Михайленко Ольга Андріївна, почала свою промову з того, що сім’я – це найголовніше в житті кожної людини, і попросила всіх учнів написати свої асоціації зі словом «родина» на кольорових аркушах. Синьо-жовті символічні папірці із думками учнів прикрасили дошку. Ольга Андріївна зачитала написане і погодилась із кожним словом, важливим для конкретного учня в класі. Після цього діти за бажанням розповіли про своїх родичів.

Учні 9 класу по черзі щиро і з гордістю розповідали про членів своєї сім’ї. Ольга Андріївна теж поділилася своєю проникливою історією з учнями. Вона зворушливо, зі сльозами на очах, розповіла про свого дідуся, який прожив нелегке життя, переживши війну й голодомор. Діти заклякли, принишкли і, здавалось, перестали дихати. Тут спрацювала на всі 100 відсотків сила слова учителя-мовника! Не було сумніву в тому, що своєю щирою промовою вона змогла донести до присутніх, що кожен повинен цікавитися історією не тільки своєї держави, а й історією своєї родини, історією своїх предків, частіше спілкуватися з родичами. Пані Ольга підкреслила, що наша родина – це і наша рідна Україна, і наш народ. Учні згадали всі національні і державні символи нашої держави. Українська пісня про родину зробила цей захід ще теплішим.

Підсумуємо: заходи, які нагадують про твоє коріння вкрай важливі для сьогоднішнього підростаючого покоління!

27 лютого волонтери ГО «Українська служба волонтерства» провели Шкільний урок волонтерства, який покликаний сформувати розуміння, що таке волонтерство, його користь у суспільстві, розкрити можливості самореалізації, залучити школярів у волонтерську спільноту м. Запоріжжя.

Волонтери провели цікаву інтерактивну гру на початку уроку задля створення дружньої атмосфери у классі, після чого познайомили школярів із поняттям волонтерство.

Учні 9-х-11-х класів дізналися про існуючі сфери волонтерства, про можливості реалізації власної ідеї допомоги суспільству та ознайомилися із найголовнішими принципами волонтерства.

Згодом учні пограли у командну гру, де без слів демонстрували певну життєву ситуацію. Метою гри було закріплення знань, отриманих на уроці.

Протягом всього уроку панувала дружня та весела атмосфера. Діти із задоволенням відповідали на запитання, шуткували та сміялися.

Завдяки шкільному уроку волонтерства учні 89 школи зможуть долучитися до волонтерської спільноти м. Запоріжжя, допомагати у розбудові свідомого українського суспільства та реалізувати у майбутньому власні ідеї.

Дякуємо за цей захід випускниці нашої школи 2019 року Петровій Вікторії, яка розповіла учням 89-ої про волонтерство і, сподіваємося, залучить до цього руху!

[Best_Wordpress_Gallery id=”125″ gal_title=”Шкільний урок волонтерства”]

Сьогодні, 20 лютого, учні 7-А класу зустрітися з учасниками Євромайдану, які були запрошені в нашу школу в День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

На початку зустрічі присутні вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.

Матченко Валерій Іванович та Ясинський Денис розповіли про події Євромайдану, масової багатомісячної акції протесту в центрі Києва, яка відбулася в 2013-2014 р.р. у вiдповiдь на тимчасове послаблення українським урядом підготовки до підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

Дивлячись на цих двох людей, вражає їх вік: Валерію Івановичу зараз 60, а на той момент було 55 років. Денисові зараз 24, а в 2014 було лише 19! Але і молодий юнак і літній чоловік виявилися справжніми патріотами своєї країни. Обидва на той час не мали ніякого відношення до армії і були звичайними українцями: жили і працювали. Пан Валерій працював далекобійником, а Денис навчався, був студентом. Події Майдану, які висвітлювалися в СМІ не залишили їх байдужими і покинув рідніх людей, свій дім вони вирушили на підтримку тих, хто стояв пліч-о-пліч, відстоюючи світле майбутнє України! Їхні розповіді про жахи тих днів були занадто реалістичними. Іноді здавалося, що вони заново переживають ці події. Дихання пришвидшувалося, кулаки стискалися. Адже тоді поряд була смерть, яка чатувала їх на кожному кроці і залишила вічно молодими всіх Героїв Небесної Сотні. Учням іноді було складно стримувати сльози. В приміщенні панувала неймовірна тиша і чути було тільки голос виступаючих.

Після Майдану і Валерій Іванович, і Денис стали військовими і продовжили боронити рідну неньку Україну вже зі зброєю в руках.

 Наприкінці зустрічі семикласники подякували учасникам Євромайдану. Гостi в свою чергу побажали всім мирного неба над головою і не чути звуку пострілів над головою.

Фото на згадку випромінюють особливу енергію! Не вірите? Дивіться!

[Best_Wordpress_Gallery id=”123″ gal_title=”Зустріч з учасниками Майдану”]